Черпіцький Олександр: «Ми маємо вдосконалити процедуру та раціоналізувати процес наповнення бюджету»
Лаяти армію в нас було прийнято майже завжди – про корупцію та дідівщину не чув хіба що лінивий. І пояснення тому є – саме через слабке фінансування наші Збройні сили втрачають з кожним роком свою боєздатність та повагу серед власного народу. Що й говорити про тих, про кого завжди забувають за такими лайками – про самих військових, які у досить важких умовах повинні все ж таки захищати Україну. Тобто саме військовослужбовці – ветерани, строковики та багато інших – відчувають на собі найбільший тягар, і саме їм потрібна допомога у першу чергу. Можливо, такою допомогою стануть нові ініціативи сьогоднішнього керівництва Міністерства оборони. Так, за словами Олександра Черпіцького, заступника Міністра оборони та директора Державного департаменту з надлишкового майна та земель, оголошений Президентом курс на реформування реалізується через конкретні кроки, одним із яких стала реєстрація у Верховній Раді законопроекту №6644. Цим законопроектом серед іншого значно скорочується та вдосконалюється реалізація надлишкового майна, що вже давно перестало приносити користь, а натомість вимагає затрат на охорону. Олександр Черпіцький відкриє завісу над цими та іншими деталями своєї діяльності на посаді заступника Міністра.
«Ми шукаємо додаткові ресурси»
- Отже, поясніть, будь ласка, що таке реалізація надлишкового майна? Звичайна торгівля?
- Звичайна торгівля все ж таки на базарі, а я працюю у Міністерстві оборони, першочергове завдання якого – боєздатна та потужна армія. Своєю діяльністю ми маємо забезпечувати це. І саме сьогодні ми маємо зосередитися на пошуку додаткових ресурсів фінансування, бо саме сьогодні армії не вистачає коштів на підтримання цієї боєздатності. Я нагадаю: армія – це дуже велике господарство. Ми зараз збільшуємо ефективність роботи, для цього і було поєднано дві посади – директора Держдепартаменту з надлишкового майна та земель і заступника Міністра оборони.
Тут треба пояснити ще один важливий момент. Надлишкове майно та землі саме тому так називаються, що є надлишками – на боєздатність вони не впливають. Більш того, за попереднього керівництва Міноборони надлишкове майно теж реалізовувалося. Бо воно ніяким чином не використовується – це справжній тягар для відомства, який ще й витрат на охорону вимагає. Наприклад, навіщо сучасній українській армії десятки тисяч автомобілів, що ще 20 років тому відпрацювали своє? А більше чотирьохсот містечок, які майже повністю зруйновані? А гроші на це витрачаються, бо все це треба охороняти.
Розумів це і один з попередніх Міністрів оборони Юрій Єхануров. Але за його часів ефект від продажу надлишків був дуже низький. За півроку лише 450 тисяч гривень було залучено Держдепартаментом до бюджету. Так, це дуже мало. Тому повторювати помилки попередників ми не будемо і прагнемо виправити законодавчі прогалини. Я маю на увазі законопроект №6644 – ми зареєстрували його у парламенті. Він оновить правила реалізації надлишків, зобов’язавши, зокрема, покупця разом з нерухомістю купувати землю. Таким чином, ми маємо вдосконалити процедуру та раціоналізувати процес наповнення бюджету. А бюджет без дірок – це та сама боєздатна та оновлена армія, і забезпечені, в тому числі й житлом, військовослужбовці. Тобто на гроші від реалізації надлишків можна будувати нові будинки.
У той час як згідно із застарілими законами, які ще досі діють, земельна ділянка була приємним подарунком для покупця нерухомості. Таким чином, разом з будівлею за 200 тисяч гривень «бонусом» віддавали земельні ділянки навколо цих будівель. Для порівняння – нерухомість за земельні ділянки, що є надлишковими, можуть принести від реалізації до 9 мільярдів гривень. Перелік надлишків, до речі, затверджує Уряд. В цьому переліку також вже є 1700 військових містечок, які, на жаль, ми теж будемо відчужувати. Це задекларовано Кабінетом міністрів та Законом України «Про бюджет» та «Про особливості майна Збройних сил».
І знову ж таки, повертаючись до вашого першого запитання, процес відчуження – це не процес продажу. Ми не торгуватимемо земельними ділянками. Ми впроваджуємо нові механізми оцінки, тим часом реалізація як така залишається без змін. Міноборони, до того ж, не матиме жодного відношення до покупця і не буде взаємодіяти з потенціальними покупцями взагалі. Міністерство лише визначає перелік надлишкового майна. Кабінет міністрів затверджує. Реалізацією займаються відповідні та вповноважені організації.
- Чи не пізно впроваджувати оновлені правила? Бо є сумніви, що найкращі землі Міністерства – у великих містах та в столиці ще залишилися на балансі відомства.
- На жаль, дещо вже втрачено, так. Одна з найбільших втрат – продаж у минулі роки величезної території на узбережжі Чорного моря. Правил тоді не було, вигадували що хотіли. Найбільш цинічний приклад – коли 60 соток землі були віддані за ціною туалетної будки, яка стояла на цій ділянці.
При прийнятті законопроекту, тобто при оновлених правилах, попередні розрахунки показують майже 4,5 мільярди гривень у спеціальний фонд Міноборони. Відчуження надлишкової нерухомості та земельних ділянок забезпечить 60% спецфонду. Загалом ми плануємо отримати від 6 до 9 мільярдів гривень у спецфонд. Старі ж правила, у разі відхилення нашого законопроекту, забезпечать надходження лише в 1 мільярд.


No Comments Лента комментариев
Sorry, the comment form is closed at this time.
The comments are closed.